Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Ӱстел шӧр

  • 1 ӱстел

    ӱстел
    1. стол; предмет мебели в виде широкой горизонтальной доски на высоких ножках

    Ӱстел гыч налаш взять со стола;

    ӱстел дек мияш подойти к столу.

    Уло еш ӱстел йыр чумыргыш. А. Юзыкайн. Вся семья собралась за столом.

    Председатель ӱстел кокла гыч лекте. Й. Ялмарий. Председатель вышел из-за стола.

    2. стол, питание, пища, угощение

    Пайрем ӱстел праздничный стол;

    диетический ӱстел диетический стол.

    Рвезе-влакын пурымешкышт, Лизан аваже ӱстелым поген. А. Мурзашев. К приходу молодых мать Лизы собрала угощение.

    3. в поз. опр. стола; относящийся к столу как предмету мебели

    Ӱстел йол ножка у стола;

    ӱстел оҥа столешница (букв. доска стола).

    Элексей кува чыла ӱстел лукым шӱалтышат, вӱдым умшашкыже нале. Н. Лекайн. Элексиха сполоснула все углы стола, взяла воду в рот.

    Миша ӱстел яшлыкым почо. М. Шкетан. Миша открыл ящик стола.

    4. в поз. опр. относящийся к столу, питанию

    Чесым авызлыше еҥ ӱстел акым «тӱлен» кодышаш. В. Косоротов. Отведавший угощение должен «оплатить» стоимость стола.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > ӱстел

  • 2 стеліт

    техн.; физ. стелли́т

    Українсько-російський політехнічний словник > стеліт

  • 3 стеління

    техн. пости́лка ( действие), сти́лка

    Українсько-російський політехнічний словник > стеління

  • 4 стелітовий

    техн. стелли́товый

    Українсько-російський політехнічний словник > стелітовий

  • 5 йыргешке ӱстел йыр

    за круглым столом; встреча, переговоры на равных правах

    Йыргешке ӱстел кӧргыштӧ кӱлешан йодышым каҥашыме. За круглым столом была обсуждена важная проблема.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    йыргешкаш

    Марийско-русский словарь > йыргешке ӱстел йыр

  • 6 йыргешке ӱстел кӧргыштӧ

    за круглым столом; встреча, переговоры на равных правах

    Йыргешке ӱстел кӧргыштӧ кӱлешан йодышым каҥашыме. За круглым столом была обсуждена важная проблема.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    йыргешкаш

    Марийско-русский словарь > йыргешке ӱстел кӧргыштӧ

  • 7 йыргешке ӱстел

    круглый стол; встреча, совещание и т. п. на равных правах

    Правительстве вуйлатыше журналист-влак дене йыргешке ӱстелым вӱда. «Мар. Эл» Глава правительства проводит с журналистами круглый стол.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    ӱстел

    Марийско-русский словарь > йыргешке ӱстел

  • 8 підшивка стелі

    подши́вка потолка́

    Українсько-російський політехнічний словник > підшивка стелі

  • 9 стол

    үстел

    Русско-казахский терминологический словарь "Горное дело и металлургия" > стол

  • 10 стеллит

    Словарь металлургической терминов > стеллит

  • 11 застольный

    Русско-казахский словарь > застольный

  • 12 недоработка

    Русско-казахский словарь > недоработка

  • 13 стилка

    стелі́ння; розстила́ння; настила́ння, настеля́ння

    Русско-украинский словарь > стилка

  • 14 приращение

    үстелім, үстелу (қаражаттың, ресурстардың, шығыстың, нәтижелердің абсолюттік мәнде көбеюі)

    Русско-казахский экономический словарь > приращение

  • 15 стол

    Русско-казахский экономический словарь > стол

  • 16 точило настольное

    үстел шарығы

    Русско-казахский терминологический словарь "Машиностроение" > точило настольное

  • 17 покшелне

    покшелне
    Г.: покшалны
    1. нар. посреди, посредине, посередине, на середине, в середине, в центре

    Ик вере, лач покшелне, лӱмдымӧ эҥер Какшаныш йоген вола, кугу ялым пелыгыч кок ужашлан шелеш. Ю. Артамонов. На одном месте, как раз на середине, безымянная речка впадает в Кокшагу, большую деревню делит на две части.

    Покшелне – кок оҥам ушен ыштыме кужу ӱстел. А. Юзыкайн. Посредине – сооруженный из двух досок длинный стол.

    2. посл. выражает место, на середине которого находится что-л. или совершается какое-л, действие; передаётся предлогами посреди, посередине чего-л.; сочетанием на(в) середине чего-л.

    Йыраҥ покшелне на середине грядки;

    чодыра покшелне посреди лесов.

    Ужар олык покшелне ӱдыр-каче кок тӱшка дене коштыт. О. Шабдар. Посреди лугов двумя группами гуляют девушки и парни.

    Кугу пӧлем покшелне пӧръеҥ шага. М. Казаков. Посреди большой комнаты стоит мужчина.

    3. посл. выражает время, в середине которого происходит действие; передаётся предлогами посреди, в середине какого-л. периода

    Арня покшелне посреди недели.

    А кызыт, ноябрь покшелне, игече вашталтме гай лийын кайыш. В. Сапаев. А сейчас, посреди ноября, погода, похоже, изменилась.

    Сравни с:

    кыдалне
    4. в сочет. со словом

    ӱстел употр. в знач. послелога

    коклаште ; передаётся предлогом за (столом).

    Кандрачий ӱстел покшелне вуйжым сакен шинча. А. Березин. Кандрачий сидит за столом, повесив голову.

    Ӱстел покшелне веле огыл, пӧртыштат шыгыр лие. В. Иванов. Стало тесно не только за столом, но и в доме.

    Марийско-русский словарь > покшелне

  • 18 покшеке

    покшек(е)
    Г.: покшак(ы)
    1. нар. на середину, в середину

    Покшек пураш войти в середину;

    покшеке ияш плыть на середину.

    Ала-могай рвезе Катям покшеке шупшын лукто. Ю. Артамонов. Какой-то парень потащил Катю на середину.

    Покшеке кугу ӱстембалым луктын шындышт. М. Иванов. На середину вытащили большой стол.

    2. нар. употр. в знач. наречия ончыко (вперёд)

    – Пуро, кай покшеке. В. Регеж-Горохов. – Заходи, иди вперёд.

    – Тол покшекырак, Мукай таҥ! – Авыш шке таҥжым пулышыж гыч куча, ӱстел лишкырак шында. Д. Орай. – Проходи вперёд, друг Мукай. – Авыш берёт за руки своего друга и сажает ближе к столу.

    3. посл. выражает направление действия во внутрь, в середину, в глубь чего-л.; передаётся словами на середину, в середину, в глубь чего-л., до середины чего-л.

    Ял покшек шуаш дойти до середины деревни:

    чодыра покшек пураш войти в глубь леса;

    олык покшек лекташ выйти на середину луга.

    Сцене покшеке Зосим лектын шогале. В. Юксерн. На середину сцены вышел Зосим.

    Алексей кызыт гына тогдайыш: бомба эшелон покшекак логалын. П. Корнилов. Алексей только сейчас догадался: бомба угодила на середину эшелона.

    4. посл. в сочет. со словом ӱстел употр. в знач. послелога коклаште: передаётся предлогом за (стол)

    – Ачий, тол, шич. – манят, Карий ачажым ӱстел покшек пуртен шындыш. А. Березин. – Отец, иди, садись, – сказал Корий и усадил отца за стол.

    Марийско-русский словарь > покшеке

  • 19 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 20 отваливаться

    отвалиться
    1) відвалюватися, відвалитися, відпадати, відпасти від чого, обпадати, обпасти з чого, (о многом) повідвалюватися, повідпадати, пообпадати. Штукатурка (глина) -лась от потолка - тинк повідпадав (глина повідпадала) від стелі, тинк пообпадав (глина пообпадала) з стелі. -лившийся - відпалий, обпалий, повідпадалий, пообпадалий;
    2) (отбрасываться) відкидатися.
    * * *
    несов.; сов. - отвал`иться
    1) відва́люватися, відвали́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( отпадать) відпада́ти, відпа́сти и повідпада́ти; ( отставать) відстава́ти, -стає́, відста́ти
    2) строит. (несов.) відва́люватися; відверта́тися, відгорта́тися

    Русско-украинский словарь > отваливаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Стел — Стел, Симон ван дер Констанция  усадьба Симона ван дер Стела в Капстаде. Симон ван дер Стел (нидерл. Simon van der Stel; 14 октября 1639( …   Википедия

  • стелёга — (ко’злы для пилки дров) (Вологда) …   Словарь употребления буквы Ё

  • стеліт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • үстел — зат. Ағаштан жасалған үсті тегіс үй жиһазы, үстел …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • стеління — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • стелітовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • стелітовий — а, е. Прикм. до стеліт. || Вигот. із стеліту …   Український тлумачний словник

  • Стел, Симон ван дер — Констанция  усадьба Симона ван дер Стела в Капстаде. Симон ван дер Стел (нидерл. Simon van der …   Википедия

  • стеліт — у, ч. Литий твердий сплав кобальту, хрому та вольфраму, з якого виготовляють ріжучі частини інструментів і наварні деталі машин, що швидко зношуються …   Український тлумачний словник

  • стеліня — ня, с. Вр. Підстилка …   Словник лемківскої говірки

  • стеління — я, с. 1) Дія за знач. стелити. 2) Те, що підстилають …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»